МАТЕРІАЛИ / BİLDİRİLER

Transkript

1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології кафедра тюркології і кафедра фольклористики Інститут фольклорних досліджень Туреччини ВГО "Союз гагаузів України" Кiev Milli Taras Şevçenko Üniversitesi Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü - Folklor Bölümü Türkiye Halk Kültürü Araştırmaları Kurumu Ukrayna Gagauzlar Birliği III-Й МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ "ТЮРКОМОВНІ НАРОДИ УКРАЇНИ" ВЕРЕСНЯ 2012 РОКУ "III.Uluslararası Ukrayna'da Türkçe Konuşan Halklar Sempozyumu" Eylül 2012 МАТЕРІАЛИ / BİLDİRİLER Київ/Kiev 2012

2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології кафедра тюркології і кафедра фольклористики Інститут фольклорних досліджень Туреччини ВГО "Союз гагаузів України" Кiev Milli Taras Şevçenko Üniversitesi Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü - Folklor Bölümü Türkiye Halk Kültürü Araştırmaları Kurumu Ukrayna Gagauzlar Birliği III-Й МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ "ТЮРКОМОВНІ НАРОДИ УКРАЇНИ" вересня 2012 року "III.Uluslararası Ukrayna'da Türkçe Konuşan Halklar Sempozyumu" Eylül 2012 МАТЕРІАЛИ / BİLDİRİLER Відповідальні за випуск / Kitabı hazırlayanlar: Ірфан Юнвер Насраттиноглу (проф.) /Prof.Dr.İrfan Ünver Nasrattınoğlu, Ф.І. Арнаут канд. філол. наук / Doç.Dr.Fedora Arnaut Київ 2012

3 Статті, присвячені тюркомовнім народам України, наукові праці вчених тюркологів, викладачів, аспірантів, магістрів які порушують актуальні проблеми історіографії, теорії та функціонування літератури та фольклору, матеріальна та і духовна культури тюркомовніх народів України та взаємовплив культур між українським і тюркськими народами на теренах України, а також матеріали доповідей із сучасної тюркології методології та перспективи розвитку в Україні. Bu kitapta "III.Uluslararası Ukrayna'da Türkçe Konuşan Halklar Sempozyumu' ile ilgili bildiriler yer almaktadır Edebiyat, folklor, dil, kültür gibi çeşitli konuların yanısıra Ukrayna - Türkiye kültürlerinin karşılıklı etkileri ve Çağdaş türkolojinin Ukrayna'da gelişim süreci gibi bildiriler sunulmuştur. Bildirilerin bilimselliği Taras Şevçenko Kiev Milli Üniversitesi Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü'nün 04 Ekim 2012 tarihli (protokol 3) kararı ile onaylanmıştır Рекомендовано кафедрою тюркології (протокол 3 від 4 жовтня 2012 року) Редакційна колегія: Сергій Вижва, д-р геол. наук, проф. (Україна); Петро Бех, д-р філол. наук, проф. (Україна); Григорій Семенюк, д-р філол. наук, проф. (Україна); Олена Снитко, д-р філол. наук, проф. (Україна); Олена Івановська, д-р філол. наук, проф. (Україна); Любов Копаниця, д-р філол. наук, проф. (Україна); Володимир Підвойний, канд. філол. наук, доц. (Україна); Нуран Каябаши, д-р філол. наук, проф. (Туреччина); Незіхе Шентюрк, д-р філол. наук проф. (Туреччина); Алі Рафет Озкан, д-р філол.наук, проф. (Туреччина); Аріф Аго, д-р філол. наук, проф. (Македонія); Ерман Артун, д-р філол. наук, проф. (Туреччина); Тунджер Гюленсой, д-р філол. наук, проф. (Туреччина); Медіха Гюлер, д-р філол. наук, проф. (Туреччина); Озлен Озген, д-р філол. наук, проф. (Туреччина); Супхі Саатчи, д-р філол. наук, проф. (Туреччина); Уміт Фаво Телатар, д-р філол. наук, проф. (Туреччина); Иса Хабібейлі, д-р філол. наук, проф. (Азербайджан-Нахічевань); Ченгіз Хаков, д-р істор. наук, проф. (Болгарія); Хамді Хасан, д-р філол. наук, проф. (Македонія); Джеліл Нагієв, д-р філол. наук, проф. (Азербайджан); Севім Пілічкова, д-р філол. наук, проф. (Македонія); Степан Варбан, д-р економ. наук, проф. (Молдова); Данута Шмелевська, канд. філол. наук (Польща); Сельджук Думан, канд. істор. наук (Туреччина); Гюлін Огют Екер, канд. філол. наук (Туреччина) Bilim kurulu Prof. Dr. Sergiy VIJVA (Ukrayna); Prof. Dr. Petr BEH (Ukrayna); Prof. Dr. Grigoriy SEMENÜK (Ukrayna); Prof. Dr. Olena SNİTKO (Ukrayna); Prof. Dr. Olena İVANOVSKA (Ukrayna); Prof. Dr. Ludmila KOPANİTSYA (Ukrayna); Doç. Dr. Vladimir PİDVOYNIY (Ukrayna); Prof. Dr. Nuran KAYABAŞI (Türkiye); Prof. Dr. Nezihe ŞENTÜRK (Türkiye); Prof. Dr. Ali Rafet ÖZKAN (Türkiye); Prof. Dr. Arif AGO (Makedonya); Prof. Dr. Erman ARTUN (Türkiye); Prof. Dr. Tuncer GÜLENSOY (Türkiye); Prof. Dr. Mediha GÜLER (Türkiye); Prof. Dr. Özlen ÖZGEN (Türkiye); Prof. Dr. Suphi SAATÇİ (Türkiye); Prof. Dr. Ümit Fafo TELATAR (Türkiye); Prof. Dr. İsa HABİBBEYLİ (Nahçıvan-Azerbaycan); Prof. Dr. Cengiz HAKOV (Bulgaristan); Prof. Dr. Hamdi HASAN (Makedonya); Prof. Dr. Celil NAGİYEV (Azerbaycan); Prof. Dr. Sevim PİLİÇKOVA (Makedonya); Prof. Dr. Stepan VARBAN (Moldova); Doç. Dr. Danuta CHMIELOWSKA (Polonya); Doç. Dr. Selçuk DUMAN (Türkiye); Doç. Dr. Gülin ÖĞÜT EKER (Türkiye) Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних, відповідної термінології, власних імен та інших відомостей. Bu kitapta yer alan bildirilerdeki düşünce, görüş, varsayım, alıntılar, tez, savlar, ekonomi-istatistik bilgiler, şahsi isimler yazarlara aittir. Збірник друкується за підтримкою ВГО "Союз гагаузів України". Bu kitap 'Ukrayna Gagauzlar Birliği' tarafından basılmaktadır.

4 ЗМІСТ Івановська Олена УКРАЇНА І ТУРЕЧЧИНА: ФОЛЬКЛОРНІ І ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ ТРАДІЦІЇ Гьонюль Кючюкбасмаджі ТУРЕЦЬКА НАРОДНА КАЗКА, ЯК НОСІЙ КУЛЬТУРИ Мехмед Наджі Онал НАРОДНА ЛІТЕРАТУРА ТУРКІВ МЕСХЕТИНЦІВ Наталія Кропотова ЖАНРООБРАЗУЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ КАРАЇМСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ Алі Рафет Озкан ЧОТКИ В РЕЛІГІЙНИХ ТРАДИЦІЯХ НАРОДІВ СВІТУ Ергюн Верен ЗВИЧАЙ ОГЛЯДИН У КРИМСЬКИХ ТАТАРІВ ТА ІНШИХ ТАТАРСЬКИХ НАРОДІВ Аллахверді Меммедлі МОЛЛА НАСРЕДДІН ТА ТУРЕЧЧИНА. ВПЛИВ ТВОРІВ МОЛЛИ НАСРЕДДИНА НА УЗБЕЦЬКУ ЛІТЕРАТУРУ Світлана Лещинська УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ ДО ТАНЦЮ: ТРАДИЦІЯ І СУЧАСНІСТЬ Федора Арнаут МЕТОДИЧНІ ЗАСТОСУВАННЯ РИМИ ТА ПАУЗИ В ЧАСТІВКАХ (МАНІ) (НА ПРИКЛАДАХ МАНІ ГАГАУЗЬКИХ ТА БАЛКАНСЬКИХ ТУРКІВ) Зера Бекирова ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ КРИМСЬКИХ ТАТАР У РОКИ ДЕПОРТАЦІЇ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТИ "Ян'и ДЮНЬЯ" Хіляль Бозкурт / Нуран Кайябаши ТРАДИЦІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ СТЬОБАНОЇ КОВДРИ В ЧОРУМІ Гюльшен Аслан Елькиран ГОЛКА ТИГ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ПОЗОЛОТИ (ХУДОЖНЬОГО ОЗДОБЛЕННЯ) Ханим Аліева ТВОРЧІСТЬ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОЇ АШУГСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Мустафа Йилмаз ДЕРЖАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ГАГАУЗІВ ТА ГАГАУЗЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПІСЛЯ РОЗПАДУ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ПО СЬОГОДЕННЯ Пономарева Ірина МАРІУПОЛЬСКІ ГРЕКИ: УРУМИ ТА РУМЕЇ Валентина Теосе / Олена Куйжуклу ГАГАУЗИ МОЛДОВИ: ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ТРАДИЦІЇ І ПРОБЛЕМИ СОЦІЄТАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ Микола Стоянов СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ АТО ГАГАУЗІЇ ШЛЯХ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В АВТОНОМІЇ Вєра Балова ВПЛИВ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА СТРАТЕГІЮ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ УСТАНОВ Йонджа Анзерліоглу УРУМИ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ ТА У СВІТЛІ ІСТОРІЇ Айнур Газанферкизи СХОЖІСТЬ ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖАНРІВ БАЯТИ, МАНІ ТА САРИН Насим Сахапов ЭТРУСКИ ТЮРКИ Наталія Дарадур ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АТО ГАГАУЗІЇ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

5 Алла Папцова ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ ТА ЇХ ПРОЯВИ В КУЛЬТУРІ ГАГАУЗІВ У ЗВ'ЯЗКУ З ТРАНФОРМАЦІЄЮ ТРАДИЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Фатма Озтюрк / Інджі Седа Кивилджимлар ВІДБИТТЯ КУЛЬТУРНИХ ЗМІН ПЕРІОДУ РЕСПУБЛІКИ У ПОВСЯКДЕННОМУ ОДЯЗІ Незіге Шентюрк ТЕМИ ЖІНКИ ТА МУЗИКИ У ТУРЕЦЬКІЙ КУЛЬТУРІ Айшегюль Каракеллє/ Мустафа Арли ПРОЕКТУВАННЯ В НАРОДНОМУ РЕМЕСЛІ Нурія Емірсуїнова ДВА ВАРІАНТИ КАЗКИ ПРО ВЕДМЕЖЕ ВУХО У КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ Шуле Чівітджі /Хаджер Ольчер / Нуран Кайябаши ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТРЬОХВИМІРНОЇ МОДЕЛІ ДЖЕПКЕНУ ТРАДИЦІЙНОГО КРОЮ І ОЗДОБЛЕННЯ ІЛУ АНКАРА Юдум Кирмизи ЖІНКА В ТУРЕЦЬКІЙ КУЛЬТУРІ :НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ ЮНУСА ЕМРЕ Ясемін Доганер ДІЯЛЬНІСТЬ ТУРЕЧЧИНИ У СФЕРІ СПІВПРАЦІ З КРИМСЬКОЮ АВТОНОМНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ ПІСЛЯ РОЗПАДУ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ПО СЬОГОДЕННЯ Владислав Новіцький / Vladislav NOVİTSKİY ПОЛІТИКО- ПРАВОВІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО Назіфе Оздоглар КРИМСЬКІ ТАТАРИ ТУРЕЧЧИНИ ТА ЇХНІ ЗУСИЛЛЯ ІЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ Світлана Біляєва ПРОБЛЕМАТИКА ВЗАЄМОВПЛИВУ УКРАЇНСЬКОГО ТА ТЮРКСЬКИХ НАРОДІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО СВІТОБАЧЕННЯ Еліф Оздоглар КІНЕМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ СТРІЧКИ "ТАРАС БУЛЬБА" Халім Серарслан РОКСОЛАНА В ОДНОЙМЕННОМУ ТВОРІ ОРХАНА АСЕНИ Метін Саїп Сюрюджюоглу / Айше Озфер ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРИ ЇЖІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ АНКАРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Севгі Озтюрк МІСЦЕ КАСТАМОНУ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ ТУРИЗМІ Мехмет Кирбийик КРИМСЬКА ВІЙНА У ХРОНІЦІ "СУЛЬХ-НАМЕ-І ХАЛІС" Флера Сайфулина В.В. РАДЛОВ ЗАСНОВНИК ТЮРКСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ (ДО 175-РІЧЧЯ ВІДОМОГО ТЮРКОЛОГА) Елі Шаміль ХАСАН САБРІ АЙВАЗОВ ТА АЗЕРБАЙДЖАН Осман Уяник СПОЛУЧНИК TAKI ЗАПОЗИЧЕННЯ З УЙГУРСЬКОЇ ТА ХОРЕЗМСЬКОЇ ДО УРУМСЬКОЇ Ірина Юзвяк СИНОНІМІКА РЕЛІГІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ГАГАУЗЬКОЇ МОВИ Ольга Кулаксиз ГАГАУЗЬКІЙ НАРОДНИЙ ФОЛЬКЛОР, ЯК ЗАСІБ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ Лілія Арабаджи РОЛЬ ФОЛЬКЛОРУ ТА ЛІТЕРАТУРИ ПРИ ВИКЛАДАННІ ГАГАУЗЬКОЇ МОВІ У ШКОЛІ

6 Юсуф Сюлюкчю КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ З ТОЧКИ ЗОРУ ЧОТИРЬОХ БАЗОВИХ МОВНИХ НАВИЧОК Ісмаїл Казимов ОСОБЛИВОСТІ ФОЛЬКЛОРНОЇ МОВИ ТУРКІВ-МЕСХЕТИНЦІВ, ЩО МЕШКАЮТЬ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ Валентина Кисса РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ У ГАГАЗІВ ШКОЛЯРІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Назан Юнал / Ендер Дуруальп АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИСВЯЧЕНИХ МІСЦЮ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ У РОЗВИТКУ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ Баян Ісмагулова /.Х.Базарбаева КАЗАХСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КАЗАХСТАНІ (У СВІТЛІ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ) Татяна Кырбоба ПОЛІТИЧНА ДОЛЯ ГАГАУЗІВ В УМОВАХ СТАЛІНСЬКОГО РЕЖИМУ (40-ті рр. XX ст.) Баян Ісмагулова / Флєра Саметова ПРОСТІР У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ КОЧІВНИКІВ Мурадгелди Соєгов З ІСТОРІЇ ПОРІВНЯЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ ТУРКМЕНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ З ІНШИМИ СПОРІДНЕНИМИ ТА НЕСПОРІДНЕНИМИ МОВАМИ (ЗОКРЕМА ГАГАУЗЬКОЮ)

7 İÇİNDEKİLER Olga İVANOVSKA UKRAYNA VE TÜRKİYE: HALKBİLİMİ VE HALKBİLİM GELENEKLERİ Gülten GÖNÜL KÜÇÜKBASMACI TÜRK MASALLARININ KÜLTÜREL SÜREKLİLİK AÇISINDAN ÖNEMİ Mehmet Naci ÖNAL AHİSKA TÜRKLERİNİN HALK EDEBİYATI Natalya KROPOTOVA KIRIM KARAY MASALLARINININ ŞEKİL OLUŞUM ÖĞELERİ Ali Rafet ÖZKAN DİNLERDE TESBİH Ergün VEREN KIRIM TATARLARI İLE DİĞER COĞRAFYALARDA YAŞAYAN TATARLARIN EVLENME GELENEKLERİNDE KIZ BAKMA/GÖRME PRATİĞİ Allahverdi MEMMEDLİ MOLLA NESREDDIN'IN " TÜRKIYE'YLE ILIŞKISI VE ÖZBEK EDEBIYATINA ETKISI Svitlana LEŞÇİNSKA "HALK OYUNLARI IŞIĞINDA VAR OLAN UKRAYNA HALK TÜRKÜLERI: GELENEKLER VE ÇAĞDAŞÇILIK" Fedora ARNAUT MANİLERDEKI KAFİYE VE DURAKLAMA İNCELENMESİNDE METODİK UYGULAMA (GAGAUZ VE BLKAN TÜRKLERİ'NİN MANİ ÖRNEKLERİ ÜZERİNE) Zera BEKIROVA YENİ DÜNYA' GAZETESİN'DE KIRIM TATARLARI'NIN SÜRGÜN YILLARINI İÇEREN FOKLORUNU KORUMA BECERİLERİ Hilal BOZKURT / Nuran KAYABAŞI ÇORUM'DA YORGANCILIK Gülşen ASLAN ELKIRAN TÜRK TEZHİP SANATININ YARDIMCI UNSURU TIĞLAR Xanım АLİEVA AZERBAYCAN AŞIKLIĞI: HALKIN DOSTLUK, SULH VE MUHABBET NAĞMELERİ Mustafa YILMAZ SOVYETLER BİRLİĞİ'NİN DAĞILMASINDAN GÜNÜMÜZE TÜRKİYE'NİN GAGAUZ ÖZERK CUMHURİYETİ'NE YÖNELİK FAALİYETLERİ İrina PONOMARYOVA MARİUPOL YUNANLARI: URUM TÜRKLERİ VE ELLENLER Valentina TEOSE / Olena KUYJUKLU MOLDOVA GAGAUZLARI: EDEBİ GELENEKLERDEK, ETNİK BİLİNÇALTI VE ÇAĞDAŞ DÖNEMDEKİ SOSYETAL ENTEGRASYON Nıkolay STOYANOV GAGAUZİYA'NIN SOSYAL VE EKONOMİ GELİŞİMİNDE STRATEJİK PLANLAMA OTONOMİ İÇİN YATIRIMIN YOLU Vera BALOVA DÜNYA EKONOMİK KRİZİN EĞİTİM SİSTEMİN BÖLGESEL GELİŞİM STRATEJİSİNE ETKİSİ Yonca ANZERLİOĞLU TARİHİ VE SOSYO-KÜLTÜREL VERİLER IŞIĞINDA URUMLAR Aynur GAZANFERKIZI BAYATI, MANİ VE SARINLARIN ORTAK VE FARKLI TARAFLARI Hasim SAHAPOV ETRUSKLAR: TÜRK Natalya DARADUR GAGAUZ YERİ'NDEKİ DEMOGRAFİK VARLIK: GERÇEKLER VE PERSPEKTİFLER

8 Alla PAPTSOVA GELENEKSEL TOPLUM OLUŞUMUNDA GAGAUZ KÜLTÜRÜNE GELENEKLERİNİN VE YENİLİKLERİNİN YANSIMASI Fatma ÖZTÜRK / İnci Seda KIVILCIMLAR CUMHURİYET DÖNEMİ TÜRK KÜLTÜRÜNÜN GİYSİ SOSYOLOJİSİNE YANSIMASI Nezihe ŞENTÜRK TÜRK TARİHİNDE ESKİ TÜRKLERDEN GÜNÜMÜZE KADIN VE MÜZİK Ayşegül KARAKELLE / Mustafa ARLI EL SANATLARINDA TASARIM ÖRNEKLERİ Nuriye EMİRSUYİNOVA KIRIM TATAR FOLKLORUNDA 'AYI KULAĞI' MASALININ İKİ VERSYONU Şule ÇİVİTCİ / Hacer ÖLÇER /Nuran KAYABAŞI ÜÇ BOYUTLU GİYSİ SİMÜLASYON SİSTEMİNDE ANKARA İLİNE AİT ÖRNEK BİR GELENEKSEL CEPKEN TASARIMI Yudum KIRMIZI TÜRK KÜLTÜRÜNDE KADIN: YÛNUS EMRE ÖRNEĞİ Yasemin DOĞANER SOVYETLER BİRLİĞİ'NİN DAĞILMASINDAN GÜNÜMÜZE TÜRKİYE'NİN KIRIM'A YÖNELİK FAALİYETLERİ Vladislav NOVİTSKİY KIRIM TATARLARI'NIN UKRAYNA ORTAMINA SİYASİ HUKUK KAYNAŞMALARI Nazife ÖZDOĞLAR TÜRKİYE'YE GÖÇ EDEN KIRIM TATARLARININ GELENEK VE KÜLTÜRLERİNİ NE KADAR KORUDUKLARI İLE İLGİLİ BİR ARAŞTIRMA Svitlana BİLYAEVA GENEL BAKIŞ AÇISINDAN UKRAYNA VE TÜRK HAKLARININ KARŞILIKLI ETKİLERİ Elif ÖZDOĞLAR KAZAKLARIN MÜCADELESİNİ KONU ALAN BİR FİLM, ''TARAS BULBA'' FİLM MİMARİSİ AÇISINDAN ANALİZİ Halim SERARSLAN ORHAN ASENA'NIN HÜRREM SULTAN ALGILAMASI Metin Saip SÜRÜCÜOĞLU/Ayşe Özfer ÖZÇELİK ANKARA ÜNİVERSİTESİ'NDE OKUYAN TÜRK ASILLI YABANCI UYRUKLU ÖĞRENCİ AİLELERİNİN MUTFAK KÜLTÜRLERİNİN İNCELENMESİ Dr. Sevgi ÖZTÜRK KASTAMONU KENTİNİN KARADENİZ KÜLTÜR TURİZMİ İÇİNDEKİ YERİ Mehmet KIRBIYIK SULH-NÂME-İ HÂLİS'E GÖRE KIRIM SAVAŞI Flera SAYFULİNA V.V.RADLOV: TÜRK FOLKLOR KURUCUSU (ÜNLÜ TÜRKOLOĞUN 175 YIL DÖNÜMÜNE) Ali ŞAMİL AZERBAYCANLA SIKI BAĞLANTISI OLAN ASAN (HASAN) SABRİ AYVAZOV Osman UYANIK UYGUR VE HAREZM TÜRKÇESİNDEN URUM TÜRKÇESİNE KÖPRÜ 'TAKI' BAĞLAMA EDATI İrina ÜZVYAK GAGAUZ DİLİNDE DİNİ TERMİNOLOJİ SİNONİMİĞİ Olga KULAKSIZ ORTA SINIFTAKI ÖĞRENCİLERİN EĞTİMİNDE BİR ARAÇ OLARAK- SÖZLÜ GAGAUZ HALK YARATMALARI Lilya ARABACI OKULLARDA GAGAUZ DİLİNİN OKUTULMASI SIRASINDA FOLKLORUN VE EDEBİYATIN ETKİSİ Yusuf SÜLÜKÇÜ YABANCI DİL ÖĞRETİM YÖNTEMLERİNİN DİLİN DÖRT TEMEL BECERİ ALANINA GÖRE SINIFLANDIRILMASI

9 İsmayıl KAZIMOV UKRAYNA ARAZİSİNDE YAŞAYAN MESHETİ TÜRKLERİ'NİN DİL ÖZELLİKLERİ Valentina KISA OKUL DÖNEMİNDE GAGAUZ ÖĞRENCİLERİNDE MİLLİ BİLİNCİNİN GELİŞİMİ Nazan ÜNAL / Ender DURUALP OKUL ÖNCESİ DÖNEM ÇOCUK EDEBIYATI ILE ILGILI ARAŞTIRMALARIN ANALİZİ Bayan ISMAGULİNA / BAZARBAEVA ÇAĞDAŞ KAZAKİSTAN'DA KAZAK DİLİ (SOSYOLİNGVİSTİK DEĞERLENDİRME ESASINDA) Tatyana KIRBOBA STALİN DÖNEMİNDEKİ (XX ASIR YILLAR) GAGAUZLAR'IN SİYASİ KADERLERİ Bayan İSMAGULOVA / FAUZIYA SAMETOVA GÖÇEBENİN BİLİNCİNDEKİ DİL ALANI Muratgeldi SOYEGOV TURKMEN DİLİ VE EDEBİYATININ GAGAUZ DİLİ DE DAHİL OLMAK ÜZERE DİĞER AKRABA DİLLER İLE KIYASLAMA TARİHİNDEN

10 SUNUŞ Merkezi Ankara'da bulunan ve 1981 yılında kurulan Halk Kültürü (Folklor) Araştırmaları Kurumu Türkiye'deki faaliyetlerine paralel olarak, Türkiye dışında da çalışmalar yapmaktadır. Bu kurum 2007 yılında kurulmuş olan Ukrayna Gagauzlar Birliği ile imzaladığı işbirliği protokolu çerçevesinde her yıl bir dizi bilimsel, kültürel ve sanatsal etkinlikler düzenlemektedir. Örneğin 2009, 2010, 2012 yıllarında uluslararası düzeyde üç önemli bilimsel sempozyum gerçekleştirdi. Bununla beraber kurumun Türkiye'de düzenlediği festivallere Ukrayna'nın çeşitli sanat toplulukları ile katılımını Ukrayna Gagauzlar Birliği sağladı. İki kuruluş zaman zaman sanat sergileri düzenledi. Örneğin Eylül 2012 tarihlerinde gerçekleştirilen "III.Uluslararası Ukrayna'da Türkçe Konuşan Halklar Sempozyumu" programında yer alan karma Türk sanatları ve Ukrayna, Moldova, Azerbaycan, Tataristan sanat sergileri açıldı. Anılan iki kuruluş Kiev'de düzenlediği etkinliklerde Taras Şevçenko Kiev Milli Üniversitesi Filoloji Fakültesi, Folklor ve Türkoloji Bölümleri ile işbirliği yaptı. Bu nedenle yapılan düzenlemelerde bize desteklerini esirgemeyen Taras Şevçenko Kiev Milli Üniversitesi Filoloji Fakültesi Dekanı Prof.Dr.Grigoriy SEMENÜK'e, Folklor Bölümü Başkanı Prof.Dr.Olena İVANOVSKAYA'ya ve Türkoloji Bölümü Doç.Dr.Volodimir PİDVOYNIY'ya içtenlikle teşekkür ediyoruz. Teşekkür edeceğimiz iki kişi daha vardır ki, onların katkıları da yadsınamayacak değerdedir. Bunlar Günsel' Ulaşım Firması sahibi Selami GÜNSEL ve Azerbaycan Kiev Büyükelçisi Exc.Dr.Eynullah MEDETLİ'dir. Elinizdeki kitap "III.Uluslararası Ukrayna'da Türkçe Konuşan Halklar Sempozyumu"'nda sunulan bildirileri içermektedir. Bu kitabın türkoloji çalışmalarına önemli katkılarda bulunacağına inanıyoruz. Gerek, Ukrayna'da gerek ise Türkiye'de gerçekleştirdiğimiz tüm etkinliklerimizin hızla gelişmekte olan Türkiye Ukrayna ilişkilerine yardımcı olacağına kuşku yoktur. Kiev Ekim 2012 Prof.Dr.İrfan Ünver Nasrattınoğlu, Doç.Dr.Fedora Arnaut 9

11 10 Олена Івановська, д-р філол. наук, проф.; / Prof.Dr. Olga İVANOVSKA (Україна/UKRAYNA) УКРАЇНА І ТУРЕЧЧИНА: ФОЛЬКЛОРНІ І ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ ТРАДІЦІЇ UKRAYNA VE TÜRKİYE: HALKBİLİMİ VE HALKBİLİM GELENEKLERİ На шляху кожного народу від давнини до сучасності однією з прикметних ознак фізичної і духовної його присутності в просторі і в часі поряд з історичною чинністю була його неперервна культурна традиція, виражена у Слові. Ще на початку ХХ століття видатний український учений Михайло Грушевський, акцентуючи на прагненні людства до творчості, зазначив: "Це не лише духовний, божественний потяг самовияву людини, а й її біологічна потреба знайти внутрішню гармонію: ритм серця привести в унісон із Всесвітом. Сей ритм сторож традиції..." З огляду на те, що останнім часом у всьому світі величезне значення приділяється питанням міжкультурної комунікації, зростає необхідність у піднесенні значення загальнолюдських ідеалів на основі глибокого аналізу й синтезу національно-культурних надбань. Феномен світового фольклорного надбання складний у своїй поліфонії, оскільки об'єднує текстовий простір, суб'єктом творчості якого є різні етноси зі своєю історією, релігією та світоглядом загалом. Відхилити завісу власної ідентичності, збагнути специфіку рідної національної площини ми можемо лише за умови пізнання фольклорної традиції нашої землі у всій її розмаїтості.корисний досвід нам бачиться у подібному компаративному зрізі фольклорних і фольклористичних традицій України і Туреччини, на які багаті наші наукові школи. Відтак, науково-пізнавальне охоплення і осмислення всього універсуму "фольклор" сприяло би покращенню міжкультурного діалогу і збагатило і українську, і турецьку науку про народну творчість. І український, і турецький фольклор творчо засвоїв історичні реалії минулих віків і представлений різними жанрами. Так, фольклорний репертуар обох наших народів включає давні форми народної словесності, в яких домінуючими є вірування в магію слова, зокрема замовляння, голосіння, обрядова лірика (щоправда, в українців спостерігається певний збій традиції, оскільки радянська тоталітарна система "оголосила їм бій", що спричинило підміну сакрально-магічної функції розважальною). Ключові слова: фольклор, жанр, компоративистика, Herbir halk yaradılışından günümüze kadar kendini ifade etmeğe çalışmış ve bu ifadesini yaratmış olduğu kültürden, söylemiş olduğu 'söz' den oluşmuştur. Daha XX yılın başlarında Ukrayna'nın ünlü bilim adamı Mihaylo Gruşevskiy insanoğlunun yaradıcılığına dikkat çekmek için şöyle demiştir: Bu ancak kendinin ifade ediş şekli değildir, aynı zamanda onun biolojik ihtiyacıdır: kalbinin atışlarını dünyanın nabzına göre ayarlanması ve bu atışlaş geleneklerin bekçisidir'. Bugünlerde uluslararası bağlantının öneminin artmasıyla beraber manevi değerlerin belirtme ile yükselme gibi öğeler bir vazifemiz gibi ortaya çıkar. Zira, evrensel kültürel birikim, polifonik bir yapı olup yüzlerce geleneklerin karışımıdır. Kendi kültürümüzün zenginliği anlamanın tek bir şartı var: başka medeniyetlerin değerlendirilmesi ve onlara karşı saygı göstermesi. Soz zamanlar kültürler arası komunikasyona dikkat çekilirken milli ve kültürel değerlendirmeye de bakmakta fayda var. Bu alanda en önemli dikkat ve araştırma Ukrayna ve Türkiye'nin sözlü edebiyat ve folklor geleneklerinin karşılaştırmalı kıyaslanması. Ve bu alanda en önemli alan ise 'folklor', ki bu bilim dalına göre kültürlerarası dialogun güçlenmesi daha da mümkündür. Ukrayna ile Türkiye'nin folklor geleneklerin diakronik açıdan analiz edilmesi ne kadar kıymetli bilgi verebilmektedir. Doğal görülen bir gerçek şu ki, hem Ukrayna'nın hem de Türkiye'nin folklorları geçmişe ait kültürün yansımasıdır. Anahtar kelimeler: folklor, tür, karşılaştırmalı analiz Найпоширенішими жанрами наших культур є паремії. Зокрема, прислів'я і приказки найпродуктивніший скомпресований формат, який маніфестує нарації дидактичного змісту. Щоправда, на відміну від української традиції, прислів'я і приказки у Туреччині не диференціюються і мають спільну характерну назву "аталар сезю", що в перекладі означає

12 "слово предків", отож-бо і для турків, як і для українців, культ предків є питомою рисою. Багаті на тематичну палітру загадки ("білмедже") та анекдоти, особливою популярністю з-посеред яких вирізняються ті, що розповідаються від особи "Бу-Адам", що в перекладі означає "та людина". Значно поширенішими порівняно з українською традицією у турецькому фольклорі є короткі жартівливі оповідання ("лятифа"). Цікавим явищем у турецькій ліриці і казковому епосі ("масал") є чітка гендерна стратифікація, для української ж традиції вона характерна переважно для ліричної пісні. Помітними є однакові тенденції, характерні для казкового епосу як текстового утвору, який зазнавав культурних нашарувань. Турецькі казки явище самобутнє, але позначене присутністю традицій народів Заходу і Сходу. Будь-яке запозичення відбувалося не механічно, а творчо та у відповідності до поетики турецького фольклору. У фольклорних текстах турецька міфологія являє собою контамінацію елементів міфологій тенгріанства, ісламу, іранської міфології, власних світоглядних уявлень. Хронологічно мусульманська міфологія є останньою зі вторинних міфологічних систем (буддійська, зороастрійська, юдаїстична, християнська, маніхейська) й відображає синкретичний характер ісламу й мусульманської культури загалом. Зважаючи на те, що домінуючою релігією в Туреччині є мусульманство, то, безумовно, традиції ісламу підтримуються на державному рівні, у духовному житті, культурі, обрядах, звичаях і віруваннях, а також знайшли своє відображення в казковій прозі. Відтак, характерною особливістю турецьких казок є згадування монотеїстичного божества Аллаха. Це не лише данина традиції, а й релігійний канон, оскільки казковий текст виконував культове призначення: цей могутній дидактичний ресурс активно засвоювався та транслювався нараторами-священиками у вигляді казки-проповіді, яка на основі давніх міфологічних мотивів утверджувала ідеї ісламу. В українській казковій традиції звернення до Бога притаманно найбільшою мірою соціально-побутовій казці, яка є найпізнішою за часом появи. Значно рідше такий мотив трапляється у чарівній і практично відсутній у звіриному епосі. Порівняння цих феноменів дозволяє висловити гіпотезу, що турецька казка більшою мірою є продуктом прирощування релігійних смислів, українська ж демонструє певну статику вона є прикладом консервування уявлень наших пращурів, притаманних тій чи іншій епосі. Функціонально близькі, попри певну відмінність поетикальних параметрів, турецькі народні пісні "мані" з українськими частівками та "тюркю" з коломийками. Цим жанрам притаманні формульність та чіткі канони віршування. Змістове ж наповнення відповідає їхній прагматичній меті. Осердям звитяги, непоборності духу та героїзму є самобутні ліро-епічні жанри: дума та дастан автохтонних теренів героїчного епосу України та Туреччини. Спільними рисами цих жанрів є виконавські традиції ашугська та кобзарська й інформативна функція: зберегти та донести правду про неординарну особистість, її непересічний вчинок, героїчну смерть во славу віри та Вітчизни. В історії української фольклористики є трагічний факт: за народну правду тисячі співців-кобзарів, котрі залишалися вірні цеховим традиціям і не приставали на вимогу радянських ідеологів фальшувати автентичні думові тексти шляхом підміни думових героїв вождями революції, у 1934 році були схоплені, більша частина розстріляна, а решта вивезена на заслання до Сибіру. Цей факт доводить визначальну місію майстрів-виконавців ліро-епосу як духовної еліти народу. Що ж до наукових традицій вивчення уснословесної творчості, то варто зазначити помітні відмінності, зумовлені історичними, геополітичними чинниками, з-поміж яких рушійним для української польової та теоретичної фольклористики було прагнення збереження культурних надбань української нації, їхнє осмислення задля утвердження її окремішності в умовах колоніальної експансії. В той час, як турецька усна словесність існувала як природна даність, українське народне слово було і залишається оберегом нації, чи не єдиним засобом її утвердження на світовій мапі та головним опором протидії ідеологічним утискам аж до фізичного знищення. Тому-то кожен свідомий націонал- 11

13 патріот давнини і сьогодення прилучається до справи фіксації, упорядкування, публікації та вивчення перлин народної мудрості. Прикро констатувати, що українська наука про фольклор ще не має ґрунтовних українськотурецьких компаративних розвідок, що спричинено недостатньою кількістю фактологічного матеріалу. Фольклор Туреччини репрезентований українському загалу переважно перекладами казкового епосу. Нещодавно, у 2009 році, побачили світ турецькі дастани у перекладі українською мовою Федори Арнаут, Михайло Василенко і Катерини Шпорт. Відрадно, що загальну редакцію здійснювала професор кафедри фольклористики нашого Інституту Любов Копаниця, яка також була науковим керівником дисертаційної праці Катерини Шпорт про фольклорні ремінісценції у творчості Яшара Кемаля. Перспективним, на нашу думку, є вивчення турецької мови студентами-фольклористами з метою проведення наукових студій, адже, на наше переконання, лише той фольклорист здатен адекватно проаналізувати текст, який розуміє мову народу-творця на рівні серця.спільно проведені наукові зібрання, налагодження особистих контактів все це слугує пунктирному накресленню подальшої стратегії співпраці і вироблення методології наукових пошуків. Маємо великі сподівання, що і надалі співпраця кафедр фольклористики і тюркології з науковою спільнотою Туреччини буде результативною та корисною для взаємопізнання наших народів. Оскільки розвиток національного творчого інтелекту як духовної системи базується на багатовіковому досвіді народу, то дослідження народної творчості українців і турків сприятиме осмисленню самобутньої фольклорної традиції наших етносів та розширенню інформаційного поля, яке пов'язується з перспективою позитивного впливу на сучасну етносвідомість. Як динамічна форма творчої енергії народу фольклор був і залишається унікальним дослідним полем для проведення різноаспектного аналізу історичного, психологічного, соціологічного аспектів його буття. Текст, який має давню природу свого походження, і текст, який актуалізується комунікативному процесі нашого сучасника, більшою чи меншою мірою транслює генетичний код нації, являє світові національний характер та етико-духовну систему його творця. І які б глобалізаційні тенденції, спрямовані на нівелювання етнічної самобутності, не спостерігалися у сучасному культурно-інформаційному просторі, віримо, що збереження етнічного обличчя збереже світ цікавим у всій його розмаїтості. Гьонюль Кючюкбасмаджі, канд.філол.наук;/ Yrd. Doç. Dr. Gülten GÖNÜL KÜÇÜKBASMACI (Туреччина/TÜRKİYE) ТУРЕЦЬКА НАРОДНА КАЗКА, ЯК НОСІЙ КУЛЬТУРИ TÜRK MASALLARININ KÜLTÜREL SÜREKLİLİK AÇISINDAN ÖNEMİ Культурою називають сукупність надбань, що відрізняють одне суспільство від іншого. Культура має здатність переходити у спадок наступним поколінням і суттєво трансформуватись; слово вилилось у книгу, пізніше з явилось телебачення, ще пізніше комп'ютер. Надзвичайно важливою є культурна національна самоідентифікація, бо саме таким чином зростає культурно свідоме покоління. Освіта якраз виконуює функцію інструменту наслідування культурних надбань. Серед усних народних переказів одне з провідних місць належить казці, яка, окрім іншого, виявляє себе потужним носієм культурного спадку, що було помічено ще першими фольклорними дослідниками. У роботі досліджені окремі казки з книги "Час у часі" Пертева Наїлі Боратава. Акцент студії було зроблено на висвітлення феномену народної казки як акумулятора духовних надбань попередніх поколінь, носія культурних цінностей. Казка яка зароджувалась виключно як усний жанр, сьогодні, разом із потужних технологічним розвитком, трансформувалась у майже безальтернативно письмовий. Природним є факт буття казки діахронічною призмою народної культури. Наслідування молоддю традицій давнини є умовою збереження невід ємної національної ідеї. Ключові слова: культурна спадкоємність, народні оповідання, казки 12

14 Tales which are important species among the folk narrations become widespread by the means of transferring from generation to another and they have a national character according to language that they used in. With this feature, the tales have a great importance on transferring common cultural heritage to the future. Since the first studies, it is drawn attention to the fairy tales mission of culture transporter. In this paper, selections from the Pertev Naili Boratav's book named ''Zaman İçinde Zaman'' have been investigated. On the bases of these tales, it is focused on the importance of Turkish Tales in terms of cultural continuity. Every civilization creates its own humanity by transferring the cultural codes. One of the important ways of the transferring cultural codes is literary text. The tale which includes our cultural values and richness is less told because of working women, technological advancements and remaining outside grandparents by the reshape of nuclear family. The tale based on telling principal reaches today's people by television and computers. In these cases, it is important to have Turkish Tales in terms of cultural continuity. It is essential to introduce our culture, thought system and common behavior patterns to new generations for the continuation of the national assets. Keywords: cultural continuity, folk narration, tale. Bir milleti diğer milletlerden ayıran yaşam biçimi olarak ifade edebileceğimiz kültürün tanımlarından biri şöyle yapılmıştır: "Kültür, bir cemiyetin sahip olduğu maddî ve manevî kıymetlerden teşekkül eden öyle bir bütündür ki, cemiyet içinde mevcut her nevi bilgiyi, alâkaları, itiyatları, kıymet ölçülerini, umumî atitüt, görüş ve zihniyet ile her nevi davranış şekillerini içine alır. Bütün bunlarla birlikte, o cemiyet mensuplarının ekserisinde müşterek olan ve onu diğer cemiyetlerden ayırt eden hususî bir hayat tarzı temin eder (Turhan, 1969: 56)." Kültürün bir toplumu diğerinden ayırma işlevi sebebiyle, geleneksel kültürün derlenmesi, korunması ve gelecek nesillere aktarılması meselesi dünya için 18. yüzyıla kadar uzanan önemli bir meseledir (Oğuz, 2009b: 7). UNESCO'nun 32. Genel Konferansı'nda "Somut Olmayan Kültürel Mirasın (SOKÜM) Korunması Sözleşmesi" (Oğuz ve Özay, 2005) ile 33. Genel Konferansı'nda kabul edilen "Kültürel İfadelerin Çeşitliliğinin(KİFAÇ) Korunması ve Geliştirilmesi Sözleşmesi" (Oğuz, 2009a) bu konudaki çalışmaların ulaştığı noktadır. Toplumlar kültürlerini yeni nesillere aktardıkları sürece toplum olma özelliğini korurlar. "Toplumların kendisini oluşturan bireylere belli bir kültürü aktarma, kazandırma, toplumun istediği insanı eğitip yaratma ve onu denetim altında tutarak, kültürel birlik ve beraberliği sağlama, bu yolla da toplumsal barış ve huzuru sağlama süreci(güvenç, 2004:85)"ne kültürleme denir. Kültürlemenin önemli araçlarından biri edebî metinlerdir. Çünkü kültür, bütün özellikleri ile dile yansır. Malzemesi dil olan edebî metinler de kültürü kuşaktan kuşağa naklederek bireylerin kültürlenme sürecinde rol oynar. Edebî metinler içinde halk anlatısı olarak değerlendirilen mit, masal, destan, halk hikâyesi, efsane ve fıkra gibi türler büyük oranda sözlü kültür ürünleridir. Bununla birlikte halk anlatıları, sözlü kültür ortamından sonra şekillenen yazılı kültür ve elektronik kültür ortamlarında da kendine yer bulabilmiştir. Alanla ilgili çalışmalar halk anlatılarının kapalı işlevlerinden birinin eğitim olduğunu ve bu anlatıların kültürün gelecek nesillere naklinde toplumun göstergesi durumunda bulunduğunu ortaya koymaktadır(eker, ). Halk anlatıları içinde önemli bir tür olan ve dilden dile, kulaktan kulağa, kuşaktan kuşağa anlatılarak yaygınlaşan, söz ve yazı aracılığıyla bugünümüze ulaşan masallar söylendikleri dile göre millî karakter kazanır. Bu özelliğiyle masalların ortak kültür mirasımızı geleceğe aktarmada büyük payı vardır. Ancak, asırlardır ortak kültürel kodlarımızı oluşturan masallarımız unutulmaya yüz tutmuştur(oğuz, 2009b: 6-12). Günümüzde televizyon ve bilgisayar bağımlısı çocuklar kendi masallarını dinleyip okuyamamaktadır. Bunun sonucunda kendi toplumunun değerlerini ve ülküsünü yansıtan masal kahramanlarıyla hayâl arkadaşlığı kuramadan büyüyen bir çocuk toplumuna yabancılaşacaktır. "Bu nedenle çocuk, önce kendi toplumunun ve medeniyet dünyasının masal kundağında büyümeli ve geleceğin rüyasını görmelidir (Şirin, 1994: 47)." Türkçenin inceliklerini ve zenginliklerini bünyesinde barındıran masal "Kahramanlarından bazıları hayvanlar ve tabiatüstü varlıklar olan, olayları masal ülkesinde cereyan eden, hayal mahsulü olduğu halde dinleyenleri inandırabilen bir sözlü anlatım türü" (Sakaoğlu, 2002: 4) olarak tanımlanmaktadır. Türkiye'de masalın bir milletin kültür unsurlarını barındırdığına ilk dikkat çeken Ziya Gökalp olmuştur. Gökalp, "Halk masalları bir milletin en zengin hazinelerinden biridir. Milletin eski seciyesi, eski 13

15 mefkûresi masallarda mahfuzdur." (Sakaoğlu, 2002: 15'ten) diyerek masalın kültür taşıyıcılığı yönüne dikkat çekmiştir. Şükrü Elçin'e göre, "İnsanlığın hayat içinde ve tabiat karşısındaki ortak duygu ve düşüncelerinin temlerini işleyen masallar, söylendikleri dile göre millî karakter kazanırlar (1993: 370)." Türkiye'de ilmî masal çalışmalarının başlamasında önemli bir isim olan Boratav'a göre, "İyi usullerle, usta masalcılardan derlenmiş bol sayıda Türk masal malzemesini inceleyince, insan çehrelerinin bizim olan çizgilerini tanırız. Türk masalcısının anlatmasındaki insanlar: çocuklar, kadınlar, erkekler; yoksul veya varlıklı, her tabakadan, her işten, devlet makamlarının her basamağından kişiler padişah, vezir, şehzade, bey, ağa - bizim insanlarımızdır. Onlarda kendimizden ve çevremizdekilerden birer parça buluruz. Kişi nasıl kendi diliyle başka milletlerin fertlerinden ayırt ediliyorsa, davranışlarındaki özelliklerle de içinde yaşadığı topluluğun damgasını taşır. Masalın kişileri de bu kanunun dışında kalmamışlardır. Türk masalları, içindeki kişilerin, yabancılardan çok bizim aşina olduğumuz nişanlarıyla da başka milletlerinin masallarından ayrılır.(2007, 18)." Dünya masalları arasında benzerlikler her zaman dikkat çekmiştir; "ancak, masallar yalnız şekil ve konudan ibaret değildir. Tem ve şekil, onu dile getiren anlatıcıların gönlünde ve zihninde canlılık kazanır. Dil, masal kahramanları, çevre, inanç, âdet ve gelenekler masallarda millîliği meydana getirir. Masalcı denilen sanatçı, masalı ilk anlatan veya nesilden nesile aktaran kişi olarak masalın kişilerini şematik bir düşünce, duygu kalıbı olmaktan çıkarır, belli bir zamanın ve yerin insanları olmamakla beraber kültür birliğine sahip bir ülkede, uzun çağların tecrübelerinin toplamı olan belirli bir dünya görüşünü temsil eden insan tiplerini canlandırır, dinleyicilerle tanıştırır. Masalcı, kendi toplumunun sevinç ve kederlerini, beklentilerini, şakalarını milletinin dilinin incelikleriyle aktarır. (Günay, 1998: 431)" Masallar geçmiş ile gelecek arasında köprü konumundadır. "Aynı kültür ve medeniyeti paylaşan toplumların masalları, dünle bugünü, bugünle yarını ortak duygu ve düşünce ikliminde yansıtırlar. (Şirin, 2007: 36). Bu tespitlerden de yola çıkarak masalın kültür aktarımında, bireylerin kültürlenme sürecinde çok önemli bir işleve sahip olduğu söylenebilir. Bu bildiride Pertev Naili Boratav'ın "Zaman Zaman İçinde" (2007) adlı kitabından seçilen Yatalak Mehmet, Menekşe Yaprağından İncinen Kızım, Arap Lala, Dülger Kızı ve Ahu Melek masalları incelenmiştir. Bu masallardan yola çıkılarak Türk masallarının kültürel süreklilik açısından önemi ortaya koyulmaya çalışılmıştır. Yatalak Mehmet (Boratav, 2007; ) adlı masalda geçen kültür unsurları: Unvanlar: padişah, baş vezir, ikinci vezir, derviş, derviş baba, delikanlı, kocakarı, bey, uşak. Akarabalık isimleri: baba, kız, oğlan, nine, evlat, ana, karı. İş-Meslek İsimleri: cellad, hamal, tüccar, kuyumcu, aşçı, saray, kulübe, konak, tavan, raf. Mutfak Kültürü: çorba, börek, sofra, kuyu. Eşya: değnek Ulaşım-Ticaret: kervan Değerler: el öpmek, misafirlik, vedalaşma, kader inancı, hediyeleşme, açları doyurma, karşılıksız iyilik. Deyim: canı sıkılmak, yollara düşmek, kanaat etmek, tam takır, yer göstermek, ekmek parası, feryat etmek, can havli, ele sarılmak, yola gelmek, giyinip kuşanmak, deliye dönmek, yola revan olmak, yola düzülmek, şaşa kalmak, dillere destan olmak, ezilip büzülmek, sarmaş dolaş olmak. Yemin: vallahi. İlişki sözleri: selamünaleyküm, aleykümselam, aferin, hoş geldin, baş üstüne, Allah yardımcın olsun, Allahaısmarladık, güle güle, yolun açık olsun. Masal Formelleri: 1. Başlangıç Formeli: "Bir varmış, bir yokmuş Evvel zaman içinde, kalbur saman içinde, deve tellal iken, pire berber iken, ben babamın beşiğini tıngır mıngır sallar iken var varanın, sür sürenin, destursuz bağa girenin hali budur, heyyy " 2. Geçiş Formelleri: "Bunlar, daha birçok tüccarla yola revan olurlar, gitmekte olsunlar." "Mehmet kuyunun dibine inedursun." "Biz gelelim padişaha " 3. Bitiş Formelleri: " kırk gün kırk gece yeniden düğün dernek ederler." 14

16 "Onlar ermiş muradına, biz çıkalım Murat bayırına " 4. Formülistik Sayılar: " sen daha yedi kat yerin dibine ineceksin." " koynundan üç tane nar çıkarır." 5. Güzel-Çirkin Tasvirleri: " bir Arap, bir dudağı yerde bir dudağı gökte." "Bu Arabın yanında bir dünya güzeli." Menekşe Yaprağından İncinen Kızım (Boratav, 2007; ) adlı masalda geçen kültür unsurları: Unvanlar: padişah, sultan hanım, şehzade, hanım, kocakarı. Akarabalık isimleri: ana, anne, kız, oğlan, abla, gelin. Hayvan İsimleri: at. Bitki İsimleri: menekşe Mimari: saray, ev, bahçe duvarı. Giyim-Kuşam- Süslenme: duvak. Geçiş Dönemleri (Evlilik): kız isteme, görücü, nişan, nişan yüzüğü, gelin almak, düğünün ilanı, gelin alayı. Deyimler: buyur etmek, razı olmak, kapıya dayanmak, hiddetinden deli gibi olmak, tuhafına gitmek. Kalıp söz: sultanım Masal Formelleri: 1.Başlangıç Formelleri: "Bir varmış, bir yokmuş " "Evvel zaman içinde, " 2. Geçiş Formeli: " gelinin yüzüne dikkatle bakmış, ne görsün." 3. Bitiş Formelleri: " yeniden kırk gün kırk gece yeniden düğün olmuş..." "Yemiş, içmiş, muratlarına ermişler." 4. Güzel-Çirkin Tasvirleri: " dalların arasında ayın on dördü gibi bir kız oturuyor." Arap Lala (Boratav, 2007; ) adlı masalda geçen kültür unsurları: Unvanlar: padişah, lala, şehzade, cariye, sultan hanım. Akarabalık isimleri: baba, anne, kardeş, kız kardeş, damat, abla. Meslek: terzi, dülger. Mimari: saray, konak, misafir odası Mutfak Kültürü: sofra, şerbet. Eşya: çuvaldız, iğne, makas, tüfek, çan, süpürge, tokmak, topuz, çekmece, kese, torba. Giyim-Kuşam-Süslenme: mücevher, elmas, incili çevre. Ulaşım araçları: landon. Taşımacılık: deve katarı Bitki İsimleri: arpa. Hayvan İsimleri: deve, eşek, kuş, kedi. Ekonomi: altın Halk Hekimliği: limon Geçiş dönemleri (Evlilik): evlilik vakti, evlilik yaşı, kız isteme, nikâh kıyma. Deyimler: hoşuna gitmek, zangır zangır titremek, tir tir titremek, başından savmak içi sıkılmak, çat kapı, peşine düşmek. Masal Formelleri: 1. Başlangıç Formelleri: "Bir varmış, bir yokmuş " "Evvel zaman içinde, kalbur saman içinde " 2. Geçiş Formelleri: "Az gitmişler, uz gitmişler, dere tepe düz gitmişler, bir de arkalarına bakmışlar ki bir arpa boyu yol gitmişler." "Az gitmişler, uz gitmişler, dere tepe düz gitmişler, bir de arkalarına bakmışlar ki bir çuvaldız boyu yol gitmişler." "Az gide uz gide, dere tepe düz gide "Bir de kız ne görsün." 15

17 "Kız orada beklemekte olsun." 3. Bitiş Formelleri: "Kırk gün kırk gece düğün yapıyorlar." "Onlar ermiş muradına, biz çıkalım kerevetine " 4. Güzel-Çirkin Tasvirleri: "Bakıyorlar ki ayın on dördü gibi bir delikanlı." ", bir dudağı yerde bir dudağı gökte bir Arap." 5. Formülistik Sayılar: "Sonra elini yıkarken üç damla fazla su döküyor." Dülger Kızı (Boratav, 2007; ) adlı masalda geçen kültür unsurları: Unvanlar: padişah, şehzade, vezir, cariye, yeni gelin. Akarabalık isimleri: baba, anne, kız, oğlan, karı, gelin, ortak. Mimari: saray Meslek: dülger El Sanatları: gergef Oyun-oyuncak: ağaç bebek Ulaşım: saltanat arabası Giyim-Kuşam-Süsleneme: tel-pul Geçiş Dönemleri (Evlilik): kız isteme, elçi, gelin alayı, gelin alma, gelin gelme. Görenek: misafir karşılama, misafir ağırlama Mutfak Kültürü: kahve, salatalık, balık, kuzu tandır, tuz, biber, tabak, bıçak, tepsi, tandır Mit: Ay-Baba, Gün-Ana Deyim: feryat koparmak, başı cellat edilmek, yola düzülmek, hoş beş, dumanı tütmek, tadına doyamamak, düşünceye dalmak, akıl vermek, ortadan kaybolmak, kulağını vermek, ayak altında ezmek, şaşıp kalmak, aklı başına gelmek, hor görmek. İkileme: tıngır mıngır Kalıp söz: Gam benim kasvet senin mi? Yemin: başı için Masal Formelleri: 1. Başlangıç Formeli: "Evvel zaman içinde, " 2. Geçiş Formelleri: " ihtiyarın dediği gibi yapar, kapıya kulağını verir. Görelim içerde ne olup bitiyor?" 3. Bitiş Formeli: "Yeni baştan kırk gün kırk gece yeniden düğün kurulur, muratlarına ererler." "Onlar ermiş muradına, biz de çıkalım tahtına." 4. Güzel-Çirkin Tasvirleri: "Tutar çıkarır ki, ayın on dördü gibi bir kız " Ahu Melek (Boratav, 2007; ) adlı masalda geçen kültür unsurları: Unvanlar: padişah, şah, sultan, sultan hanım, hanım, şehzade, vezir, cariye, halayık, nişanlı, derviş. Akarabalık isimleri: baba, ana, amca, yenge, kız, oğlan, amca oğlu, amca kızı. Yerleşim Biçimleri: şehir. Barınma: çadır. Mimari: saray, konak, kapı mandalı. Meslekler: müftü, kuyumcu, aşçı, hamal, hizmetçi, çoban, çırak, çöpçü, tellal, doktor, kundura boyacısı. Ekonomi: altın, elmas, yakut, inci. Eşya: çuval, torba, şamdan, çan, leğen-ibrik, hasır, sicim, gülabdan, buhurdan. Giyim-kuşam: pabuç, terlik, hatem, yüzük. Geçiş Dönemleri (Evlilik): kız aramak, çeyiz, düğün, nişanlılık, nikah kıymak, gülabdan, buhurdan dağıtmak. Mutfak Kültürü: badem ezmesi, lokum, şerbet, çorba, pirinç, terbiyeli çorba, sürahi, kâse, fırın, tepsi. Ölçü-tartı: okka, ölçek. 16

18 El Sanatları: mendil işleme Haberleşme: mektup Hukuk: fetva, kırbaç vurmak. Deyimler: başını bırakıp dizini dövmek, yalap yalap yanmak, yerinden fırlamak, gönül eğlemek, canına layık olmak, idare etmek, temenna etmek, el pençe durmak, söz vermek, haber yollamak, çekip gitmek, çaresiz kalmak, alıp başını gitmek, yola düşmek, gönlü hoşlanmak, yanına almak, helak etmek, cehenneme göndermek, süsüne vurulmak, umut üzmek. Dua: Allah işini rasgetire, hamdolsun, çok şükür, elhamdülillah. Değer: helalleşmek Âdet: Allahaısmarladık gezme, el öpmek Kalıp söz: sokaktan gelen sokağa gider. İlişki sözleri: Allahaısmarladık, elveda, canına sağlık, gözüne ışık, koluna kuvvet, ömrüne bereket, dizine takat. Masal Formelleri: 1. Başlangıç Formeli: "Bir varmış, bir yokmuş." 2. Geçiş Formelleri: "Gel zaman, git zaman padişahın karısı ölür." "Neyse, onlar orada dursunlar, biz gelelim Altın-Öküz içinde kıza " "Bir de ne görsün Ahu Melek'in parmağından aldığı kendi yüzüğü." "Günlerden bir gün Şehzade gezmeye çıkmış." 3. Bitiş Formeli: "Onlar ermiş muradına " 4. Formulistik Sayılar: "kırk gün mühlet versin diye." " içi boş olsun, yedi günlük de erzak alsın." " sekizinci yerde elpençe durur." "Böyle böyle çöpçü üç gün sıra ile çorba getirir, üç torba altın alır." 5. Güzel-Çirkin Tasviri: "Boy desen çınar gibi, dudaklar kiraz, ağız, burun fındık, dişler inci, gerdan billur gibi." Sonuç: İncelenen masal metinlerinin yerleşim şekilleri (köy, kasaba, şehir); mimarî; ekonomi; ulaşım; yiyecek-içecek kültürü; ölçü-tartı; giyim-kuşam ve süslenme; halk hekimliği; meslekler; geçiş dönemleri (evlilik); âdetler; dinî, ahlakî ve toplumsal değerler; eşya adları; bitki ve hayvan adları; unvanlar, akrabalık isimleri, deyim; atasözü; dua; yemin, ilişki sözleri; masal formelleri gibi kültür unsurlarını barındırdığı görülmüştür. Ele aldığımız masallarda saydığımız kültür unsurlardan özellikle evlilik gelenekleri, ilişki sözleri, akrabalık isimleri, meslekler, masal formelleri, deyimler önemli bir yer tutmaktadır İnsan hayatındaki geçiş dönemleri içinde öncesi ve sonrası etrafında oluşan ritüelleriyle evlilik çok önemlidir. Türk kültürü hakkında bize çok önemli bilgiler aktaran Dede Korkut'tan bu güne evlilik etrafında oluşan geleneklerimiz oldukça değişmiştir. Dede Korkut'un bize anlattığı Bamsı Beyrek-Banı Çiçek evliliğiyle (Tezcan ve Boeschoten, 2001), günümüz gençlerinin evlilikleri oldukça farklıdır. Gelenekler değişime açıktır. Ancak bu değişiklik özüne aykırı olmadığı sürece gelenek yaşamaya devam edecektir. İncelediğimiz masallarda kız arama, kız isteme, nişan, nişanlılık, düğünün ilanı, gelin alayı, gelin alma, gelin gelme, düğün, nikâh kıyma, gülabdan ve buhurdan dağıtma, görücü, elçi, nişan yüzüğü, çeyiz gibi evlilikle ilgili her aşamanın yer aldığı görülmüştür. Dolayısıyla bu masallar günümüz nesilleri için evlilik geleneklerinin aktarılmasında önemli rol oynayacaktır. Dülger, hamal, tüccar, tellal, terzi, kuyumcu, aşçı, müftü, cellat, hizmetçi, çoban, çöpçü, kundura boyacısı, çırak, doktor masal metinlerinde geçen iş-meslek isimlerindendir. Günümüzün şehirli ortamında yetişen çocukları için dülger, tellal, tüccar gibi meslek isimleri yabancıdır. "Günlük yaşamda, insanlar arasındaki ilişkilerde söylenmesi âdet olmuş sözlere ilişki sözleri ya da kalıp sözler denmektedir.. Türkçede ilişki sözleri çeşitli ve pek çok dile oranla çok çeşitli ve 17

19 zengindir. Türkçe, değişik ve çok özel durumlarda kullanılan..özgün sözlere sahiptir.(aksan, 2008: 169)." İncelenen masallarda Allahaısmarladık, elveda, canına sağlık, gözüne ışık, koluna kuvvet, ömrüne bereket, dizine takat, selamünaleyküm, aleykümselam, aferin, hoş geldin, baş üstüne, Allah yardımcın olsun, güle güle, yolun açık olsun gibi ilişki sözleri sıklıkla geçmektedir. Masallar insan ilişkilerinin kültüre ve dile yansımasının en güzel örnekleri olarak asırlardan beri anlatılmaktadır. Türk kültüründe akrabalık ilişkileri önemli olduğu dilimizdeki akrabalık isimlerinin çeşitliliğinden anlaşılmaktadır. Sadece beş masalda karşımıza çıkan nine, baba, ana, anne, karı, evlat, kız, oğlan, kardeş, kız kardeş, abla, amca, yenge, amca oğlu, amca kızı, damat, gelin gibi akrabalık isimleriyle de masallar kültürel sürekliliğe hizmet etmektedirler. İncelediğimiz masallar içinde yer alan "Dülger Kızı" isimli masalda kahraman "Ay-Babamın, Gün- Anamın başı için tez gelin." diye seslenmektedir. Türk mitolojisinde yaratılış mitleri arasında ilk insanın yaratılışında mağara, su, güneş ısısı, ayın rolü olduğu ve bu ilk insana "Ay Atam" dendiği bilinmektedir.(roux, 1998: 86). Masalda geçen Ay-Baba, Gün-Ana ifadeleri mitlerin sürekliliği göstermesi açısından önemlidir. Bir milletin masallarını diğer milletlerin masallarından ayıran özellikler arasında masalın dili ve üslubu ilk sırada yer alır. Türk masalları başlangıç formelleri, geçiş formelleri, bitiş formelleri, formulistik sayılar, güzel ve çirkin tasvirleri gibi masal formelleri açısından da oldukça zengindir. "Bir varmış, bir yokmuş." "Evvel zaman içinde, " "Evvel zaman içinde, kalbur saman içinde ", "Bir varmış, bir yokmuş Evvel zaman içinde, kalbur saman içinde, deve tellal iken, pire berber iken, ben babamın beşiğini tıngır mıngır sallar iken var varanın, sür sürenin, destursuz bağa girenin hali budur, heyyy ", başlangıç formelleri; "Az gitmişler, uz gitmişler, dere tepe düz gitmişler, bir de arkalarına bakmışlar ki bir arpa boyu yol gitmişler.", "Az gitmişler, uz gitmişler, dere tepe düz gitmişler, bir de arkalarına bakmışlar ki bir çuvaldız boyu yol gitmişler.""az gide uz gide, dere tepe düz gide", "Gel zaman, git zaman padişahın karısı ölür." Neyse, onlar orada dursunlar, biz gelelim Altın-Öküz içinde kıza ", günlerden bir gün, Görelim içerde ne olup bitiyor?, "Bir de kız ne görsün.", "Kız orada beklemekte olsun.", ".gitmekte olsunlar.", "Biz gelelim padişaha " gibi geçiş formelleri; "Onlar ermiş muradına " Onlar ermiş muradına, biz de çıkalım tahtına." "Onlar ermiş muradına, biz çıkalım kerevetine ", "Onlar ermiş muradına, biz çıkalım Murat bayırına ", "Yeni baştan kırk gün kırk gece yeniden düğün kurulur, muratlarına ererler.", "Kırk gün kırk gece düğün yapıyorlar.", " kırk gün kırk gece yeniden düğün dernek ederler.", "Yemiş, içmiş, muratlarına ermişler." gibi bitiş formelleri; Boy desen çınar gibi, dudaklar kiraz, ağız, burun fındık, dişler inci, gerdan billur gibi.", "Tutar çıkarır ki, ayın on dördü gibi bir kız ", "Bakıyorlar ki ayın on dördü gibi bir delikanlı." gibi güzellik tasvirleri; Ve formulistik sayılardan: üç, yedi sekiz ve kırkla karşılaşılmaktadır. Yapılan bir araştırmanın(küçükbasmacı 2009) sonuçlarına göre araştırmaya katılanların en çok bildiği on masaldan altısı Grimm masallarındandır. Bunun bir sebebi ortak kültürel kodlarımızın "sinema, müzik veya televizyon gibi en yaygın kültür endüstrisi alanlarında var olamaması ve binlerce yılda oluşan ortak belleğin referans kaynakları olarak kullanılamaması"dır(oğuz, 2009b: 10-11). Pamuk Prenses ve Yedi Cüceler herkes tarafından bilinirken; ölümüne sevmenin sembolü olarak Romeo ve Juliet, zenginden alıp fakire vermenin sembolü olarak Robin Hood, uçan at olarak Pegasus akla gelirken Nardaniye Hanım ve Kırk Haramiler masalı, aşkı uğruna yanıp kül olan Kerem, dağları delen Ferhat, zenginden alıp fakire veren Köroğlu, Köroğlu'nun kanatlı atı Kırat gibi kahramanlar tamamen unutulmuştur. (Oğuz, 2009b: 10-11)" Bu durum kuşaktan kuşağa aktarılan kültürün kent ortamına girememesi olarak okunabilir. "Çünkü kentsel alanda ve örgün eğitim kurumlarında geleneksel kültürün geçiş imkânları sınırlandırılmış, modernleşme, çağdaşlaşma batılılaşma gibi hedefler öne çıkarılarak kent ve eğitim alanı kitle kültürüne terk edilmiştir. (Oğuz, 2009b: 12)" Mustafa Ruhi Şirin bir yazısında medeniyet merkezli çocuk yetiştirmemizin gerekliliğinden bahseder. (2006, 67-75). Her medeniyetin dinamikleri farklıdır. Her medeniyet kendi insanını yetiştirir ve kendi insanını yetiştirirken kültürel kodlarını aktarır. Kültürel kodların aktarılmasının önemli bir yolu 18

20 edebî metinlerden geçer. Edebî metinler bir milletin kültürel değerlerinin kuşaklar arasında naklini sağlayan en önemli araçtır. Kültürel değer ve zenginliklerimizi içinde barındıran masal, özellikle annelerin iş hayatına atılması, çekirdek ailenin şekillenmesiyle birlikte dede, nine gibi büyüklerin ev dışında kalması ve teknolojik gelişmelerle sözlü kültür ortamlarında daha az anlatılmaktadır. Anlatma esasına dayanan masal bugünün insanına yazılı kültür ortamının ürünü olan masal kitapları ve elektronik kültür ortamının araçları olan telefon, televizyon ve bilgisayarla ulaşmaktadır. Bu ortamlarda Türk masallarına yer verilmesi kültürel süreklilik açısından önemlidir. Yeni nesillere kültürümüzün, düşünce sistemimizin ve ortak davranış kalıplarımızın tanıtılması ve benimsetilmesi, millî varlığın devamı için şarttır Aksan, Doğan (2008), Türkçeye Yansıyan Türk Kültürü, Bilgi Yayınevi, Ankara. Boratav, Pertev Naili (2007), Zaman Zaman İçinde, İmge Yayınları, Ankara. Eker, Gülin Öğüt (2004), "Gelenekten Geleceğe Halk Edebiyatı", Türk Halk Edebiyatı El Kitabı, ed. M. Öcal Oğuz, Ankara: Grafiker Yayınları, s Elçin, Şükrü (1993), Halk Edebiyatına Giriş, Akçağ Yayınları, Ankara. Günay, Umay (1998), "Masal", Türk Dünyası El Kitabı, 3.C., s Güvenç, Bozkurt (2004), Kültürün ABC'si, Yapı Kredi Yayınları, İstanbul. Küçükbasmacı, Gülten (2009), "Sözlü Kültür Ortamından Elektronik Kültür Ortamına Geçiş Sürecinde. Kastamonu Halk Anlatıları" Gazi Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü Türk Halk Edebiyatı Bölümü, Basılmamış Doktora Tezi. Oğuz, M. Öcal (2007), "UNESCO, Kültür ve Türkiye", Millî Folklor, 10(73), s (2009a), "Somut Olmayan Kültürel Miras ve Kültürel İfade Çeşitliliği", Somut Olmayan Kültürel Miras Nedir?, s (2009b), "Somut Olmayan Kültürel Miras ve Kültürel İfade Çeşitliliği", Millî Folklor, 21 (82), s Oğuz, M. Öcal ve Özay, Yeliz(çev.) (2005), "Somut Olmayan Kültürel Mirasın Korunması Sözleşmesi", Millî Folklor 9(65), s Roux, Jean-Paul (1998), Türklerin ve Moğolların Eski Dini, İstanbul. Sakaoğlu, Saim (2002), Gümüşhane ve Bayburt Masalları, Akçağ Yayınları, Ankara. Semih Tezcan-Hendrik Boeschoten (2001), Dede Korkut Oğuznameleri, İstanbul: YKY. Şirin, Mustafa Ruhi(hzl.)(1994), Çocuk Edebiyatı, İstanbul: Çocuk Vakfı Yayınları. (2006), Dersimiz Çocuk, İstanbul: İz Yayıncılık 2007), Masal Atlası, Kök Yayıncılık, Ankara. Turhan, M. (1969), Kültür Değişmeleri, Millî Eğitim Basımevi, İstanbul. 19 Мехмед Наджі Онал, д-р філол. наук, / Doç.Dr. Mehmet Naci ÖNAL (Туреччина / TÜRKİYE) НАРОДНА ЛІТЕРАТУРА ТУРКІВ - МЕСХЕТИНЦІВ AHİSKA TÜRKLERİ'NİN HALK EDEBİYATI Російсько-турецька війна років залишила по собі сотні тисяч убитих та знедолених на територіях, що відійшли до Російської імперії. Довгі місяці війни, повні горя, голоду, болю та смерті відбилися у усній творчості. Особливо популярними стали некрологічні твори по смерті султана Абдул- Азіза, тюркю "Плевна", "Чанаккалє" та прапор націоналістичного руху "Я турок". У роботі висвітлюються традиції народної літератури турків-месхетинців різних жанрів, в якій лейтмотивом є всенародний біль від тяжких втрат. Спільне горе, викарбуване у пам'яті цілого народу, на устах месхетинців постає як жива історія. Тюркю, мані, марші та розповіді месхетинців розповідають не лише про нелегку долю свого, але й інших народів, разом з якими ті крокували історією.роки гніту та поневолення, які пережив народ месхетинців, постають перед нами ехом у їхній творчості. Ключові слова: турки месхетинци,історія та література, балада The sensitivity of a society expresses everything related to life such as long wars, shortages, famines, segregations, longings etc. primarily in its poems and folk songs and then in other oral literary works. Requiems starting from Alp Er Tunga, Plevne songs, folk songs of Çanakkale victory have common traces in the common memory of the people. The sensitivities of the people living in the Ottoman geography and sharing the common destiny are reflected in folk literature. The first step where history and literature come together is the transformation of history into a text. Historical texts having natural or supernatural narrations should be analyzed through inter-disciplinary works. The products of folk literature are the most important materials complementing oral history. There are many methods used to reveal the relationships between history and literature. Turkish poems, songs, free-form folk poems, tales provide verbal information about the particular history of Ahiskas and about the general history of the nation they are connected with. In the presents study, Turkish poems, songs and free-form poems from